ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Старт 2025/2026 академічного року в закладах вищої освіти України
1.jpg

Цьогоріч до університетів, академій та інститутів зараховано 178 720 першокурсників (без урахува...

Вівторок, 09 вересня 2025
МОН збільшило обсяги держзамовлення на 2700 місць
1.jpg

Міністерство освіти і науки збільшило обсяги держзамовлення на 2025 рік і надало додаткові бюдже...

Понеділок, 08 вересня 2025
ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЯМ УКРАЇНИ
2.jpg

Під час виконання бойового завдання загинув випускник ДДМА Андрій Ангурець. Справжній Чоловік, С...

П'ятниця, 05 вересня 2025
МОН назвало найважчий предмет на НМТ-2025
1.jpg

Найважчим предметом на національному мультипредметному тесті (НМТ) стала математика. Цей іспит з...

П'ятниця, 05 вересня 2025
4 вересня – День пам’яті Василя Стуса
1.jpg

40 років тому, 4 вересня 1985 року, у карцері мордовського табору для політв’язнів загинув...

Четвер, 04 вересня 2025

Вічна пам'ять героям України

1.jpg

22 жовтня під час ворожого мінометного обстрілу загинув 30-річний захисник з Краматорська Дмитро Шестаков.

Після закінчення ЗОШ № 23 Дмитро вступив до Донбаської державної машинобудівної академії, де провчився два курси. Потім вирішив, що час розпочати роботу, і знайшов собі місце у фірмі «Комп'ютер Про». 2013-го був призваний на термінову службу до армії і тут пройшов сувору школу життя.

Підрозділ внутрішніх військ, у якому служив Дмитро, охороняв хімзавод у Рубіжному. У Києві кипів Майдан, бушували пристрасті в Донецькій та Луганській областях, а військова частина Дмитра, фактично заблокована на складській території, несла охоронну службу, маючи одне завдання: не допустити вивезення вибухівки. І – витримала випробування, незважаючи на напівголодний пайок та відсутність ротації. У результаті замість року Дмитро прослужив в армії два.

2015-го, демобілізувавшись, Дмитро знову повернувся до Краматорська, і почав працювати в комп'ютерній фірмі, одружився, у нього народився син.

Вранці 24 лютого 2022 року, почувши перші вибухи та дізнавшись про напад росії, Дмитро точно знав, що треба робити. Відвіз сім'ю до передмістя Краматорська, а сам зібрав необхідні речі та прийшов у військкомат.

Його розподілили до Краматорського прикордонного загону. Військова частина пересувалася територією країни залежно від обстановки, що склалася, брала участь у боях.

Побратими Дмитра цінували його, як надійного товариша, друга, з яким можна було розділити і радість, і горе. «Таких світлих людей, як Дімка, не буває... Він найкращій з нас, недарма позивний його – Святий».

22 жовтня Дмитро Шестаков загинув під час ворожого мінометного обстрілу. Його тіло вдалося вивезти з місця загибелі не одразу, але в результаті його бойові побратими зробили все, що змогли. Поховали Дмитра 1 листопада на Алеї Слави Краматорська.

Вічна пам'ять тобі, солдате...