ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

«Бронза» на міжнародних змаганнях з легкої атлетики
2.jpg

Міжнародна матчева зустріч з легкої атлетики International Athletics Match U23 відбулася 20 липн...

П'ятниця, 26 липня 2024
Наш борець здобув «бронзу» на Кубку України
1.jpg

Кубок України з греко-римської боротьби серед дорослих відбувся 19–21 липня у м. Черкаси. ...

Четвер, 25 липня 2024
Для вступників до магістратури та аспірантури спеціально організована сесія ЄВІ
1.jpg

Вступникам до магістратури та аспірантури цьогоріч буде надана можливість за бажанням пройти єди...

Середа, 24 липня 2024
Наша легкоатлетка – переможниця Кубка України у Львові
1.jpg

Національні змагання з легкої атлетики – Кубок України та фінал Кубку України з легкоатлетичних ...

Вівторок, 23 липня 2024
МОН запроваджує додаткову фінансову підтримку для вступників
01.jpg

Відтепер шансів вступити на освітню програму в омріяному закладі стало більше: студенти, які пре...

Понеділок, 22 липня 2024

«Тоді жоден будинок не згорів, а зараз горять, горять…»

1.jpg

98-річна мешканка захопленого росіянами селища Очеретине на Донеччині самотужки подолала 10 кілометрів на підконтрольну Україні територію.

Як повідомили в Національній поліції України, будинок, який Лідія Степанівна будувала власними руками, зруйнували росіяни, а її рідні зазнали поранень. За словами пенсіонерки, село зазнало значно гірших руйнувань, ніж під час Другої світової війни – тоді в селі не згоріла жодна хата. Лідія Степанівна розповіла, що втікала з окупації разом із сином, невісткою та онукою, але через обстріл вони розділились, і старенька сама йшла під обстрілами майже цілий день.

Бабуся розповідає, що кілька разів падала без сил, переводила дух, але продовжувала свій шлях. Увечері жінку помітили військові і передали евакуаційній групі «Білий Янгол».

«У розпал боїв пенсіонерка дивом залишилася живою та неушкодженою», – зазначають правоохоронці.

Наразі Лідія Степанівна у відносній безпеці – вона перебуває в притулку для евакуйованих. Старенька каже, що, незважаючи на складний шлях, почувається добре.

«Я ту війну пережила і цю війну переживаю. Лишилася без нічого», – зазначає пенсіонерка.

Правоохоронці знайшли родичів жінки, яким також удалося покинути зону активних бойових дій. Зазначають, що старенька незабаром матиме можливість возз’єднатися із сім’єю.

У День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні гірко про таке писати, гірко, що нашим людям доводиться переживати жахи війни, знову…

Сьогодні Україна і весь світ вшановує пам'ять людей, героїв, які врятували світ від гітлерівського нацизму й подарували життя мільйонам. Та, на превеликий жаль, страшне минуле, про яке зі сльозами на очах розповідали наші бабусі й дідусі, стало реальністю: російські окупанти занурили світ у війну, а Україна – знов у вогні.

Сьогодні ми боремося у війні, найбільшій з часів Другої світової.