Донбаська державна
машинобудівна академія

85-та річниця трагедії Бабиного Яру

Сьогодні минає 85 років від початку одного з наймасштабніших масових убивств часів Другої світової війни – трагедії Бабиного Яру.

Лише за два дні, упродовж 29–30 вересня 1941 року, у Бабиному Яру нацисти вбили 33 771 єврея – мешканців Києва, яких змусили зібратися під приводом переселення. Це стало чи не найжахливішим епізодом Голокосту на території України.

Однак убивства в Бабиному Яру не завершилися у вересні 1941-го. Упродовж нацистської окупації Києва це місце перетворилося на територію систематичних страт. Тут вбивали євреїв і ромів, червоноармійців, комуністів, учасників підпілля ОУН, в’язнів Сирецького концтабору, людей, звинувачених у «саботажі» чи порушенні комендантської години та навіть пацієнтів психіатричної лікарні імені Павлова. Загальну кількість убитих у Бабиному Яру оцінюють приблизно у 100 тисяч людей.

Після завершення війни пам’ять про трагедію також зазнала викривлень. Радянська влада десятиліттями уникала окремого вшанування євреїв, які становили найбільшу групу жертв Бабиного Яру. Лише у вересні 1991 року, вже на тлі відновлення незалежності України, тут встановили пам’ятний знак «Менора», присвячений убитим євреям.

Сьогодні трагедія Бабиного Яру нагадує про наслідки ненависті, що стає державною політикою, та про безумовну цінність людського життя. Вічна пам’ять загиблим.