ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Як у ДДМА Масляну святкували
masl1.jpg

12 лютого, на великій перерві біля актового залу Академії відбулося святкування Масляної. На зах...

Понеділок, 12 лютого 2018
Запали свічку пам'яті!
golodomor.jpg

Щорічно, у четверту суботу листопада, Україна згадує жертв Голодомору. Український Голодомор бу...

П'ятниця, 25 листопада 2016

Студентів ще більше: у МОН розвіяли чутки про відтік абітурієнтів за кордон

b_300_0_16777215_00_http___www.dgma.donetsk.ua__images_news_bel_04-11-2025_1.jpg

Цього року за результатами вступної кампанії до закладів вищої освіти першокурсників виявилося більше, ніж у минулому 2024-му році. Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів заступник міністра освіти Микола Трофименко.

Скільки молоді виїздить на навчання за кордон?

На запитання про те, чи спостерігає МОН масові виїзди молоді за кордон для вступу в зарубіжні виші, Микола Трофименко зазначив: відомству повідомляють, що в автобуси нібито садять 11 та 10-класників і вони їдуть вступати до Польщі, Німеччини, Чехії.

«Але, щоб вчитись у Німеччині чи в Польщі на стипендії, треба знати мову. І що нібито університети цих країн відкрилися для наших студентів абсолютно без усіляких умов. Це неправда. Бо, щоб вступити на стипендію і вчитись у Німеччині, у Польщі, треба знати мову країни перебування. Причому академічну мову та на доволі високому рівні. "З нуля" це не вийде», – відзначає Микола Трофименко.

Інші випадки навчання різними мовами, наприклад, англійською – це контрактна форма, і це також потребує спеціальної підготовки, а вимоги в нас і в Європі на виході з середньої освіти – різні, додає він.

У МОН вважають важливим створити умови, щоб молодь пов’язувала своє життя з Україною. Ініційовано дискусії про дуальні програми та активнішу співпрацю між університетами і роботодавцями, щоб забезпечити навчання і професійний розвиток молодих людей. Це слугує «якорем»: коли студент розуміє, що його візьме на роботу топовий роботодавець, він уже пов’язує своє майбутнє з містом і регіоном.

Також для повернення наших молодих громадян, які давно за кордоном і там закінчували місцеві школи, цього року запровадили можливість, щоб іспит з польської матури визнавали в Україні, і таким чином у Міносвіти прагнуть стимулювати вступати в українські заклади освіти. Будуть також розширювати й на інші країни та їхні випускні іспити.

Чи поменшало хлопців серед вступників у виші?

У контексті виїздів Микола Трофименко нагадує: цього року за результатами вступної кампанії першокурсників більше, ніж минулого.

«По всіх вступниках на бакалаврат, якщо не враховувати медичні і військові спеціальності, ми маємо 100 тисяч жінок і 92 тисячі хлопців. Якщо брати медичні спеціальності, то там – майже 7 тисяч жінок і 2,5 тисячі чоловіків на першому курсі. Це класичне для медичних спеціальностей співвідношення, яке спостерігалося і в попередні роки, у цю професію чоловіків йшло менше й раніше», – каже він.

Щодо першокурсників цього року він навів такий розподіл: 52% дівчат, 48% хлопців проти 45% та 55% відповідно минулого року.

За матеріалами РБК-Україна