ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

У ДДМА стартувала міжнародна конференція «Важке машинобудування. Проблеми та перспективи розвитку»
1.jpg

На базі Донбаської державної машинобудівної академії почала роботу XXІІ Міжнародна науково-техні...

Вівторок, 28 травня 2024
Світлої пам'яті нашого колеги
1.jpg

Із глибоким сумом повідомляємо про передчасну смерть нашого колеги, старшого викладача кафедри ф...

Понеділок, 27 травня 2024
Українська мова є чинником національної безпеки
3.jpg

Міністерство освіти і науки України вкотре звертає увагу, що відповідно до статті 21 Закону Укра...

Субота, 25 травня 2024
Новий український правопис: відтепер старі норми вважаються помилковими
2.jpg

Добіг кінця п’ятирічний перехідний період для чинного українського правопису, затвердженого Пост...

П'ятниця, 24 травня 2024
Про уточнення облікових даних військовозобов'язаних
1.jpg

На виконання вимог Закону України від 11.04.2024 року №10449 «Про внесення змін до деяких ...

Четвер, 23 травня 2024

ДДМА – 70! ВІХИ ІСТОРІЇ. ЯК МИ НАВЧАЛИ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ (частина сьома)

2.jpg

Краматорськ, через наявність заводів, що працюють на військову та космічну галузь промисловості, був містом з обмеженим в'їздом іноземців. Тож у КІІ–ДДМА постійного контингенту іноземних студентів не було. У 1950-ті роки були окремі випадки навчання студентів з Китаю. А ось повною мірою відчути смак роботи з іноземцями нам довелося у 80–90-ті роки XX століття.


Початок циклу публікацій ви можете прочитати за посиланнями:

Перші іноземні студенти

Уперше іноземні студенти з'явилися в КІІ наприкінці 1980-х років. Ними були студенти з В'єтнаму. Вони стажувалися в робітничих професіях на заводах м. Дружківка. На прохання посольства В'єтнаму їм дозволили вчитися на різних технічних спеціальностях КІІ без відриву від виробництва.

– На спеціальності ТМ навчалися два в'єтнамці. Вчилися добре, адже після закінчення вишу в СРСР на батьківщині на них чекало кар'єрне зростання, – Згадує Вячеслав Медведєв. – Один із них був сином відповідального працівника посольства. Було помітно, як другий в'єтнамець надавав йому знаки поваги. Схід – справа тонка. Вони були достатньо товариськими людьми. І на перервах між заняттями охоче розповідали про В'єтнам.

Китайський досвід ДДМА

На початку 1990-х з ініціативи ректора КІІ професора Віктора Потапкіна та викладача Лі Дзе Гао, який деякий час працював у КІІ, а потім заснував КЕГІ, у нас вчилися китайські студенти. Зі спогадів професора Володимира Федорінова (на той час проректора з наукової роботі, який брав участь в організації навчання китайських студентів), доцента Анатолія Фесенка (працював деканом металургійного факультету) і доцента В'ячеслава Іскрицького (працював заступником декана металургійного факультету з роботи з іноземними студентами) відомо, що до приїзду в Україну китайські студенти вже два роки навчалися у Хефейському університеті науки та технологій (Китай). Після необхідних організаційних справ група китайських студентів розпочала інтенсивну підготовку до навчання в Україні. Російську мову вони вивчали під керівництвом відрядженого до Китаю викладача КІІ Ігоря Чекула. Може бути, це був наш перший досвід роботи з Болонською системою.

Перед приїздом китайців до гуртожитку №3 було обладнано 8 та 9-й поверхи. Спершу необхідним було суворе дотримання правил внутрішнього розпорядку, вихід студентів до міста був дозволений лише групами в супроводі викладачів кафедри українознавства, на яку було покладено відповідальність за виховну роботу серед китайських студентів (зав. кафедрою – Тамара Кудерська). Згодом, коли студенти освоїлися, ці правила спростилися, проте їх виїзд в інші міста дозволявся тільки з відома деканату у вихідні дні. Відвідування поверхів розміщення китайських студентів у гуртожитку вимагало спеціального дозволу. Курйозні випадки сталися в перші ж дні, тому що ми на той час ще погано знали китайські традиції. Тільки оселившись, жалісливі китайці зібрали всіх безпритульних собак, які бігали в нашому районі, та поселили їх, на жах коменданта, на новеньких простирадлах, подушках та покривалах. На поверхах стояв сморід, а багато речей були зіпсовані. Після серйозного роз'яснення китайцям правил проживання у студентських гуртожитках собаки були відпущені на волю.

Під час підготовки до початку навчального процесу 59 китайських студентів було зараховано на металургійний факультет (декан – Анатолій Фесенко) і розподілені на 3 студентські групи, кожна з яких ділилася на дві підгрупи. Старостами груп були призначені студенти Ян Юаньюань (Яша), Ван Цзюнцзін (Женя) та Хе Юїлі (Юля). Таке компонування студентських груп дозволяла організувати проведення практичних занять з гуманітарних дисциплін із підгрупами у складі не більше десяти студентів.

У першому семестрі головна увага в навчальному процесі приділялася вивченню гуманітарних дисциплін: етики, історії України-Русі, історії культури, англійської, української, російської мов, потім у розкладі занять з'явилися такі дисципліни, як математика, машинобудівне креслення, законодавство країн СНД, а потім спеціальні дисципліни: економіка підприємств, бухгалтерський облік, міжнародні економічні відносини, аналіз господарської діяльності. Довелося китайським студентам вивчати і технічні дисципліни: інженерну графіку, технічне обладнання, технологію машинобудування та ін.

Наше оповідання було б не повним, якби ми не згадали про особливу філософію Сходу – про східний базар. Китайські студенти не втрачали можливості влаштовувати його в Краматорську. Якось уночі декан Анатолій Фесенко був піднятий дзвінком з міліції. Його попросили забрати китайських студентів, які влаштували грандіозний східний базар на одній із центральних вулиць міста. Після пояснення правил підприємницької діяльності їх відпустили з міліції. Але такі інциденти іноді траплялися і надалі.

Улітку 1995 року, після успішного закінчення третього курсу та проходження технологічної практики, студенти поїхали на літні канікули до Китаю, а у вересні знову приступили до занять на новоствореному економіко-гуманітарному факультеті (декан – Геннадій Чижиков). Останній рік навчання китайських студентів приніс багато турбот випусковій кафедрі «Економіка підприємств», завідувачем якої був доцент Вадим Ковалевський. Належало забезпечити підготовку та організувати захист дипломних робіт китайських студентів та при цьому не прогаяти навчання основних спеціальних дисциплін: зовнішньоекономічні зв'язки, аналіз сфер інвестування, ТЕА тощо.

Багато уваги Академія приділяла створенню нормальних побутових умов для китайських студентів та організації їхнього культурного дозвілля. Уже на початку навчання було створено студентську раду у складі студентів Лі Чаньбей (голова ради), Ван Тін (заст. голови), Тянь Е (навчальний сектор), Ван Цзюнцзін (спорткультурний сектор). На зборах китайських студентів адміністрацією Академії були вислухані їхні претензії щодо покращення побутових умов та вжито заходів для їх задоволення. На поверхах гуртожитку організували денне чергування студентів, у холах поверхів встановили тенісні столи, надали можливість відвідування спортивної кімнати, користування спортивним інвентарем. Студенти під керівництвом викладачів кафедри українознавства відзначали українські святкові дати, організовували в студентському кафе вечора відпочинку.

Не обходилося без курйозів, непорозумінь, деяких порушень. Так, при зустрічі Нового 1995-го року за східним календарем деякі з китайських студентів, дотримуючись китайської традиції, намагалися розбивати об стіну пляшки від шампанського. Пошкоджену стіну в гуртожитку відремонтували за рахунок тих студентів, хто провинився. Для запобігання подібних інцидентів наступний 1996-й за східним календарем китайські студенти відзначали в урочистій обстановці в студентському кафе на вечорі, організованому кафедрою українознавства. Китайські студенти приготували національну страву – пельмені. У запалі конкурсної боротьби (адже кожна провінція Китаю має свій особливий секрет приготування пельменів) борошном було засипано всю їдальню.

Деякі з китайських студентів, намагаючись покращити свої життєві умови, орендували в місті квартири та переселялися туди жити. Доводилося проводити з такими студентами роз'яснювальні бесіди, повертати їх до гуртожитку.

Слід зазначити, що перша ініціатива з навчання іноземних студентів була вдалою, адже був напрацьований досвід в організації роботи з іноземними студентами. Наші китайські студенти в себе на батьківщині стали державними адміністраторами й успішними бізнесменами, тому охоче допомагали нашим викладачам під час їх відряджень до Китаю. Важливо і те, що навчання китайських студентів забезпечило фінансову стабільність ДДМА в непрості роки економічної стагнації держави.

У 1996 році всі китайські студенти успішно та вчасно захистили дипломні роботи.

На випускному вечорі ректор ДДМА професор Віктор Потапкін вручив їм легалізовані в МЗС України дипломи бакалаврів за спеціальністю «Економіка підприємств».

Підготовка іноземців за вищою кваліфікацією

Перші іноземні громадяни захистили в ДДМА кандидатські дисертації наприкінці 1990-х і на початку нового століття. Це були два аспіранти з Йорданії. Цікаво, що другий аспірант Рамадан Мухаммед Абдулла (як він розповів кореспондентові газети «Академія») для навчання в аспірантурі обрав наш виш за порадою близьких йому людей. Ось так на Сході поширюються новини.

Дисертаційні роботи вони виконували під керівництвом наукового керівника професора Олександра Тарасова (зав. кафедри КІТ), а всі дослідження проводили на кафедрі АММО. Велику допомогу в підготовці дисертації надали професор Володимир Сатонін та багато викладачів кафедри. Складність у підготовці аспірантів полягала в тому, що в іноземців дуже строга регламентація часу навчання. Віза відкривалася на 3 роки. За цей час необхідно виконати дисертаційну роботу, захистити її та отримати необхідні документи. Відставання не припустимі. Академія з цим впоралася, і дисертаційні роботи було захищено вчасно.

Досвід роботи зі Сходом ми отримали. Ним ми скористалися вже у 2000-ні роки.


Вячеслав Медведєв, головний редактор медіагрупи «Академія»