Донбаська державна
машинобудівна академія

Волонтерка, випускниця ДДМА, стала лауреаткою нагороди «Пам’ять народу» в Чехії

Деталі

Опубліковано: Четвер, 20 листопада 2025, 18:01

Українка Надія Калінченкова стала лауреаткою чеської премії «Пам’ять народу». Це 73-річна волонтерка з Краматорська, яка понад десять років допомагає українським військовим та переселенцям.

Надія Калінченкова народилася у Глухові на Сумщині, звідки родина переїхала на Донеччину. Вона закінчила Краматорський індустріальний інститут (нині Донбаська державна машинобудівна академія), після якого працювала інженеркою.

У 2014 році, після звільнення Краматорська, Надія допомагала переселенцям, а згодом долучилася до волонтерського руху «Краматорські бджілки», де виготовляли захисні сітки, «кікімори», теплі речі для українських Сил оборони та необхідне для шпиталів.

Під час повномасштабного вторгнення росії в Україну Надія і команда її майстерні «Разом до перемоги» працювали місяцями без вихідних, реагуючи на запити фронту. Навіть зараз, після вимушеного виїзду до Полтави через наближення бойових дій, жінка продовжує волонтерити — тепер у місцевій майстерні.

Премію «Пам’ять народу» вручили 17 листопада під час урочистої церемонії до Дня боротьби за свободу і демократію у Національному театрі в Празі за участі президента Чехії Петра Павела.

Цього року нагороду здобули ще четверо представників із Чехії та Словаччини, які протистояли комуністичним режимам і політичним репресіям: Мілена Седлачкова та Ярослав Врбенський з Чехії, Федор Гал та Еміл Седлачко зі Словаччини.

«Цим людям ми завдячуємо тим, що живемо у свободі», – зазначив директор Post Bellum і засновник премії «Пам’ять народу» Мікулаш Кроупа. Post Bellum – це чеська неприбуткова організація, яка займається документуванням історичної пам’яті ХХ століття.

«Волонтери, коли плетуть сітки, ніколи не говорять про смерть, – розповіла Надія Калінченкова проєктові Post Bellum, який збирає архів усних історій. – Тут ви повинні бути налаштовані тільки на захист, тільки позитивно, щоб цей позитив через наші сіточки передавався нашим хлопцям. Передавався через ті шкарпетки, що ми вʼяжемо, через ті коцики, які на сидіння робимо, через ті ковдри, через рукавички снайперські, що вʼяжемо. Ми робили «кікімори» з позитивом, щоб людина, яка ховається під цією сіточкою, була дійсно під її захистом», – говорить волонтерка.

Нагорода «Пам’яті народів» – міжнародне визнання, яким щороку відзначають людей, чиї життєві історії є свідченням гідності та відданості свободі.

За матеріалами Радіо Свобода і Kramatorsk Post