ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Філенко Олексій Гнатович

filenko.png

Філенко Олексій Гнатович народився в 1919 році у с. Филенкове Чутівського району Полтавської області.

Закінчив Дніпропетровський державний університет, хімічний факультет, спеціальність – науковий співробітник, учитель середньої школи, диплом з відзнакою. Навчався з 1938 по 1947 роки.

У роки Другої світової:

08.1941 – курсант Дніпропетровського артучилища;

09.1941 – 04.1942 – лікування в шпиталі після поранення;

04.1942 – 10.1942 – курсант окружних курсів Північно-Кавказького військового округу;

10.1942 – 01.1943 – лікування в шпиталі після другого поранення;

01.1943 – 02.1943 – маршова рота Південно-Західного фронту;

02.1943 – 04.1944 – 2 місяці в полоні, втік, працював у селян;

04.1944 – 10.1945 – робота в команді з дегазації;

10.1945 – 08.1947 – студент Дніпропетровського університету.

Трудова та наукова діяльність:

З 1947 по 1952 роки працював викладачем хімії в учительському інституті в м. Артемівську (нині Бахмут), з 1952 по 1954 роки – в учительському інституті в м. Слов'янську.

З 01.09.1954 року прийнятий старшим викладачем і призначений виконувачем обов'язків завідувача філіалом кафедри загальної хімії Краматорського вечірнього філіалу Сталінського Ордена Трудового Червоного Прапора індустріального інституту імені М.С. Хрущова, з 1.09.1961 року – завідувач кафедри за наказом.

03.03.1966 року захистив у Казахському університеті кандидатську дисертацію на тему «Визначення деяких елементів у легованих сталях методом амперометричного титрування з двома індикаторними електродами».

Вчене звання доцента кафедри хімії присвоєно 22 липня 1967 року.

З 28.02.1977 року О.І. Філенко звільняється із займаної посади завідувача кафедри у зв'язку з виходом на пенсію за інвалідністю, проте він ще продовжував працювати на 0,5 ставки до 01.07.1983 року.

Роль першого завідувача кафедри О.І. Філенка полягала у створенні кафедри, її матеріальної та лабораторної бази. Олексій Гнатович створив два лекційні курси «Фізична хімія» та «Аналітична хімія», у 1973 році ним видано «Збірник завдань з фізичної хімії» у видавництві «Вища школа». Є автором 29 наукових публікацій та 24 методичних розробок.

Під керівництвом Філенка О.І. виконувалися науково-дослідні роботи та розроблялися методики визначення ванадію в сталях (1962 р.), хрому в легованих сталях (1963 р.), сірки в чавунах і сталях (1967 р.), цинку в кольорових сплавах (1968 р.), легуючих елементів у сталях методом амперометричного титрування з двома індикаторними електродами (1967–1970 рр.), визначення хлоридів за допомогою срібного електрода (1969 р.), визначення хімічного складу стандартних зразків (1970–1973 рр.). У 1970 році створена лабораторія стандартних зразків, колектив якої працював за замовленнями Всесоюзного науково-дослідного інституту стандартних зразків м. Свердловська та лабораторії стандартних зразків філіалу інституту «Гипроцветметобработка» м. Мценськ.

Співробітники лабораторії стандартних зразків:

  • Лябіна Т.О., ст. інженер – 1969 р.;
  • Невзорова Т.П., ст. інженер – 1970 р.;
  • Макарова Д.О., інженер – 1970 р.;
  • Малюкіна М.Г., інженер – 1970 р.;
  • Рябуха І.О., інженер – 1972 р.;
  • Ніколаєва Л.Д., інженер – 1974 р.

У 1993 році лабораторія стандартних зразків припинила своє існування у зв'язку з розпадом СРСР та відсутністю стандартизації зразків сталей і сплавів в Україні.

За участь у Великій Вітчизняній Війні Філенко Олексій Гнатович був нагороджений:

  • орденом «Червона Зірка»;
  • орденом «Вітчизняна війна I ступеня»;
  • медаллю «За звільнення Варшави»;
  • медаллю «За взяття Берліна»;
  • медаллю «За перемогу над Німеччиною».