
Українська вишиванка – це гордість нашого народу, а її візерунки розповідають давню історію. При...
Четвер, 15 травня 2025Ученість — солодкий плід гіркого коріння.
Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів
Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.
Важлива не кількість знань, а якість їх.
Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.
Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.
Бич людини - це уявлюване знання.
Знання - сила.
Знання - знаряддя, а не ціль.
Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.
Українська вишиванка – це гордість нашого народу, а її візерунки розповідають давню історію. Придивившись до орнаментів, можна приблизно визначити, з якого регіону походить ця річ.
Свято народного українського одягу щорічно проводиться у третій четвер травня. Святкують його не тільки в Україні, а по всьому світі – як серед української діаспори, так і серед іноземців. У День вишиванки заведено одягати вишиті сорочки на навчання і на роботу.
Про деякі історичні факти про вишиванки розповіла старша наукова співробітниця відділу народного мистецтва Інституту народознавства НАН України, кандидат мистецтвознавства Тетяна Куцир.
Історія вишиванки – як виник одяг
За словами експертки, точно невідомо, коли з'явилися перші вишиванки, оскільки сучасна територія України тривалий час була під окупацією різних країн, наші пам’ятки вивозилися, і виник брак фактичних матеріалів. Через це зараз немає можливості об’єктивно сказати, з якого часу походить наша вишивка.
Якщо бракує фактів, використовується метод порівняння. Таким чином можна говорити, що вишивка з’явилася тоді, коли люди почали шити одяг, оскільки це логічний процес – коли ти вже тримаєш у руках голку, то можеш не лише зшити одяг голкою й ниткою, а й прикрасити його. Якщо виходити з цієї позиції, то є достеменні відомості про те, що ткацтво та полотно вже існували у Трипільській культурі (4800–3000 роки до нашої ери) і, ймовірно, трипільці вже могли прикрашати тканину вишивкою.
Але підтвердити це фактами немає змоги. Ми знаємо, що в період Трипільської культури ткацтво було добре розвинуте, оскільки на глиняному посуді знайдено відбитки різних тканин. Оскільки трипільці мали тканину, було чим вишивати, то можна припускати, що вишивка вже могла існувати в цей час.
Є Мартинівський скарб (датується VI–VII ст.), завдяки якому вчені зробили висновок, що в добу давніх слов’ян ми точно оздоблювали одяг вишивкою. Зокрема, до його складу входять срібні фігури у формі чоловічків, на грудях яких є насічки, які вважають вишивкою.
Як відрізняється орнамент вишиванки за регіонами
Візерунки сорочок мають регіональні відмінності. Наприклад, на півночі України (Полісся) вишивка ніби імітує ткацтво, тобто є локальні смуги візерунків, зокрема, ромбів. Інколи навіть тяжко зрозуміти, – сорочка ткана чи вишита.
У північно-східній частині нашої країни є багато вишивки білим по білому, але вона є і в інших регіонах, до прикладу, на Черкащині. Але мотиви між собою відрізняються, наприклад, черкаські елементи вишивки виразні, укрупнені, а чернігівські – дрібні.
Для східних областей також властива вишивка білим по білому, решетилівка з вирізуванням та лиштвою – місцевим різновидом гладі.
У вишивці Донеччини переважають теплі кольори, найбільш поширеним є червоний, який поєднують із чорними елементами. Донецькі майстрині використовують майже всі відомі національні техніки вишивки, окрім низинки, яка більше притаманна західним областям. Щодо оздоблення донецької вишиванки, то наносяться тут візерунки здебільшого на рукави та комір, зрідка – на поділ.
У західній частині України є багато вишивки вовною, є також вишивка по брижах (наносили орнаменти на дрібні складочки). Але вишивка по брижах була і в Луганській області, і на Поділлі.
На материковий південь України, на думку мистецтвознавиці, впливала кримська вишивка. Зокрема, для півдня характерна двостороння вишивка.
Що означають візерунки вишиванки
З одного боку, станом на кінець 20 століття вишита сорочка стала символом нашої ідентичності, а з іншого – нашої готовності активно боронити свою ідентичність.
Дослідники говорять про те, що вишивка завжди мала оберегову функцію. Тобто просто нанесений голкою на тканину стібок червоною чи іншою ниткою вже виконував функцію оберега.
Зараз проблемно з’ясувати конкретне значення якогось орнаменту на вишиванках та його символізм. Ще наприкінці 19 століття етнографи фіксували, що люди під час вишивання казали: напевно, ті візерунки щось означали, але вони не пам’ятають, що саме. Саме тому зараз важко з’ясувати точну функцію якогось мотиву на вишитій сорочці.
На українській вишиванці є різні символи і їхнє тлумачення може змінюватись. Кожне покоління може надавати символу того значення, яке для нього є актуальним.
В основі більшості українських орнаментів на вишиванках є ромб. За словами вченого Бориса Рибакова, цей символ походить з Трипілля та символізує поле.
Є також чимало міфів про вишиванки, зокрема, що якісь можна одягати лише одруженим, а деякі не можна носити, бо ніколи заміж не вийдеш. Це усна народна творчість, яка не підтверджена фактами.
Особливо важливою є роль Дня вишиванки у часи війни. Сьогодні, коли Україна бореться за свою незалежність і свободу, збереження національної ідентичності та культурних традицій набуває особливого значення. Вишиванка стає символом нашої незламності, єдності та віри в перемогу. Одягнувши вишиванку, ми не лише демонструємо свою любов до Батьківщини, а й підтримуємо моральний дух одне одного, нагадуємо про те, що разом ми – непереможні.
Українські традиції – одні з найкрасивіших у світі. І в наших з вами силах поширити їх, розповісти про них всьому. Одягайте свої вишиванки та нехай весь світ побачить, як прекрасна наша Україна і її символи!
За матеріалами УНІАН