ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Розпочався вступ до аспірантури
1.jpg

3 вересня стартувало подання заяв в аспірантуру – для вступу на доктора філософії на основі дипл...

Середа, 03 вересня 2025
Викладач Академії пройшов літнє підвищення кваліфікації у Мічиганському університеті
2.jpg

У межах літніх освітніх заходів Мічиганського університету щодо підвищення рівня кваліфікації ст...

Вівторок, 02 вересня 2025
Друга сесія подання заяв на вступ до ДДМА
2.jpg

Шановні абітурієнти! З 1 вересня 2025 року стартує друга сесія подання заяв на вступ до ДДМА, у ...

Понеділок, 01 вересня 2025
Вітаємо із захистом!
1.jpg

Вітаємо аспіранта Трембача Іллю Олександровича з успішним захистом дисертації на здобуття науков...

Понеділок, 01 вересня 2025
Вітаємо з Днем знань і початком навчального року!
1.jpg

Шановні здобувачі освіти, викладачі та співробітники Донбаської державної машинобудівної академі...

Понеділок, 01 вересня 2025

Старовинна легенда про українську мову, яку наші бабусі розповідали дітям

3.jpg

Ділив Бог між народами землю і дарував їм мови. Роздав усе, що мав, і сів відпочивати. Аж тут пізно ввечері приходять козаки. Розуміють, що запізнилися. Високі, вусаті, чуби вітер розвіває – стали і мовчать.

– Де ж ви були, коли я всіх кликав? – запитує.

Боже, вони від бусурманів світ захищали.

– Залишив я трохи землі для себе, – каже Господь. – Дарую цю землю вам, козаки.

І подарував нашим предкам Україну.

А мову? Не будуть козаки щасливі німими.

– Подарую їм свою мову, нехай розмовляють. А я буду завжди літати поруч і щебетати.

Кажуть, саме з того часу українську мову і стали називати солов’їною.