ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Студенти ДДМА вчилися робити перші кроки в кар’єрі
14.jpg

Здобувачі вищої освіти ДДМА сьогодні, 18 квітня, узяли участь в онлайн-тренінгу Донецького облас...

Четвер, 18 квітня 2024
В Академії відбулася Міжнародна конференція «Молода наука – роботизація і нанотехнології сучасного машинобудування»
1.jpg

Щорічна Міжнародна молодіжна науково-технічна конференція «Молода наука – роботизаці...

Четвер, 18 квітня 2024
17 квітня – День вільних людей у Краматорську
1.jpg

Десять років тому Краматорськ рішуче виступив проти російської окупації. 17 квітня 2014 року, уж...

Середа, 17 квітня 2024
Перемога на чемпіонаті України з самбо
3.jpg

Змагання Чемпіонату України з самбо серед студентів відбулися 10–12 квітня 2024 року у м. ...

Вівторок, 16 квітня 2024
Підсумки Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт 2023/2024 н. р.
1.jpg

У березні 2024 року в Академії відбувся Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт в оди...

Понеділок, 15 квітня 2024

Загальноакадемічний захід до Дня пам’яті та примирення 8 травня «Війна, війна! І знов криваві ріки!»

1.png

8 травня у світі відзначають Міжнародний день пам’яті та примирення. Символом цього Дня є квітка маку. За давньою легендою там, де проливається людська кров, кров воїнів, виростають яскраво-червоні тендітні квіти. Вони качаються на вітру, шелестять, здається, ніби душі загиблих розмовляють між собою та з нами, новими поколіннями.

У 2023 році, у 78-мі роковини завершення Другої світової війни вшанування пам’яті загиблих у значному військовому конфлікті середини ХХ ст.  набуває особливої важливості та актуальності. У світі спостерігається загострення міжнародної ситуації, ареною бойових дій та об’єктом агресії стала Україна. Російська відкрита агресія проти нашої держави, її цілісності та суверенітету призвела до появи нових жертв нової війни, до трагедій і руйнувань.

8 травня 2023 року в Донбаській державній машинобудівній академії відбувся онлайн-захід, присвячений вшануванню пам’яті загиблих у військових конфліктах ХХ та ХХІ століть. Організаторами виступили студенти та викладачі кафедри філософії та соціально-політичних наук ДДМА в межах роботи Політологічного дискусійного клубу (керівник – канд. політ. наук. О.П. Кваша) та гуртка «Історичне краєзнавство» (керівник – канд. істор. наук Н.Л. Стешенко). Усі охочі мали змогу долучитись до заходу та ще раз усвідомити важливість збереження таких загальнолюдських цінностей, як свобода, гідність, рівність, демократія, мир, сталий розвиток, толерантність, повага до інших людей, народів, держав.

Епіграфом до заходу стали слова з вірша Олександра Олеся, написані в роки Другої світової та актуальні в наш час:

«Війна, війна! І знов криваві ріки!
І грім гармат, і шаблі дзвін.
Могили, сироти, каліки
І сум покинутих руїн».

У День пам’яті та примирення знову говорили про війну. Софія Бородай, студентка спеціальності «Політологія», активна учасниця засідань гуртка «Історичне краєзнавство» та дискусійного клубу, розкрила основні особливості воєнних конфліктів ХХ та ХХІ століть, виділила відмінності та схожі риси. Виявилось, що гібридна війна ХХІ ст. включає, окрім прямого вторгнення та безпосередніх військових дій, інформаційну складову, економічний та дипломатичний тиск, терористичну діяльність, кібервійну.

Юлія Яковенко, доцент кафедри ФСПН, кандидат історичних наук, продовжуючи висвітлювати основні особливості військових конфліктів ХХ та ХХІ століть, зазначила, що війни схожі між собою. Радянське воєнне мистецтво з його високою витратністю людського матеріалу, недооцінкою сил противника, переоцінкою власних сил, недостатньо ретельною підготовкою всіх деталей стратегічних операцій збереглося і після розпаду СРСР. Війни ХХ–ХХІ ст. – це повторення килимових бомбардувань міст з паралельним запевненням, що агресори принесли із собою «звільнення». Це впевненість, що спротиву місцевого населення не буде. Це відсутність нових карт місцевості, недостатня підготовка новобранців, нерозуміння ними реальних цілей операцій, рух колон без прикриття. Це порушення принципів війни (використання хімічної зброї, обстріли цивільних, об’єктів критично важливої інфраструктури) з метою досягнення її основної мети – примушення до миру на умовах агресора.

Серед жертв війни особливе місце посідають полонені мирні мешканці та військовослужбовці. Вимоги до їх утримання містить Женевська конвенція 1949 року, яка вимагає належних санітарних умов, надання лікування та заборону покарання їжею. Софія Войтко, майбутній політолог, активна учасниця студентських наукових конференцій та дискусій, розкрила особливості утримання полонених у німецьких концентраційних таборах під час Другої світової війни: жорстоке поводження, катування, тяжка праця, знищення окремих категорій населення ще на етапі «селекції», погане харчування, життя під відкритим небом. Однак і на початку ХХІ ст. далеко не всі учасники військових конфліктів дотримуються норм Женевської конвенції. І мирні, і військові, за словами Омбудсмена в Україні Дмитра Лубінця, звільнені з російського полону у 2022-23 рр., піддавалися тортурам, зазнавали знущань. На деокупованих територіях нашої держави виявляють місця масових поховань зі слідами насильницької смерті.

До жертв війни зараховують загиблих, поранених, полонених, депортованих, біженців та переселенців, навіть ненароджених за час конфлікту,. Війна – це роззявлена паща зла, яка з’їдає все на своєму шляху. Голова Ради студентського самоврядування ДДМА, досвідчений громадський активіст Костянтин Чоста підтвердив ці слова конкретними фактами, які свідчать про величезні масштаби руйнувань, море людських сліз та горя, які принесла Друга світова війна нашій країні. Але уроки історії були засвоєні погано. Агресори ХХІ століття, називаючи себе антифашистами, принесли багато страждань нащадкам тих, хто рясно полив Україну своєю кров’ю, захищаючи її від німецьких нацистів.

Війни, якими б вони не були, несуть із собою смерті, поранення, руйнування та матеріальні збитки, економічні та екологічні проблеми. Як писав англійський письменник та публіцист Гілберт Кіт Честертон: «Ніяка війна не заслуговує на виправдання, крім війни оборонної. А оборонна війна, за самою своєю природою і за визначенням, – це така війна, з якої людина повертається побита, яка стікає кров'ю…».

Юлія Яковенко, доцентка каф. філософії та СПН


Screenshot_5.png Screenshot_111.png Screenshot_12.png Screenshot_7.png Screenshot_1.png Screenshot_3.png