Донбаська державна
машинобудівна академія

Кураторська година до Дня пам'яті жертв Голодомору

Деталі

Опубліковано: П'ятниця, 22 листопада 2024, 19:23

В останню суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв голодоморів. У ХХ ст. український народ тричі страждав та вмирав від голоду: у 1921–23 рр., 1932–33 рр. та в 1946–47 рр. Однак саме голод початку 1930-х років офіційно вважається геноцидом, свідомим та запланованим актом знищення людей без зброї. Зброєю став штучний голод. На користь цього факту свідчить і приховування масштабів трагедії, заперечення голоду, продовження хлібозаготівельних кампаній, незважаючи на масову загибель людей та випадки канібалізму. Щохвилини помирало 17 людей, щодня – понад 30 тисяч. Голод став соціально-гуманітарною катастрофою національного масштабу. Наслідком геноциду стала знищення українців, руйнування традиційного укладу селянського життя, порушення генетичного фонду народу, моральні та психологічні зміни в колективній свідомості.

22 листопада на кафедрі філософії та соціально-політичних наук ДДМА до Дня пам'яті жертв Голодомору відбулась кураторська година для студентів різних курсів спеціальності «Політологія». Організаторами виступили студенти першого курсу.

Данило Брадулов розкрив причини Голодомору 1932–33 років. Роман Манаєнко навів ключові факти з історії СРСР та УРСР початку 1930-х років (закон «про п’ять колосків», постанова «Про ліквідацію контрреволюційних гнізд та розгром куркульських груп», система «чорних дошок» для колгоспів та ін.). Наслідки Голодомору були представлені в доповіді Давида Озеряна.

Цікавою була доповідь Анастасії Архипенко про відображення трагедії в літературі та образотворчому мистецтві. Картини В.Курилика, М.Бондаренко, твори В.Барки, У.Самчука, Б.Олійника, Л.Костенко, художні та документальні фільми стали важливим інструментом осмислення минулого, формування пам’яті та боротьби за визнання Голодомору актом геноциду проти українського народу.

Виступи Данила Руденка та Владислава Попова доповнили картину тих подій важливими фактами.

Пам’ять про Голодомор є важливим елементом процесу формування української національної ідентичності. Згуртування українців навколо спільної історичної пам’яті, захист демократичних цінностей та побудова більш гуманного та справедливого суспільства – ось основна задача нинішніх та майбутніх поколінь.

Юлія Яковенко, доцентка кафедри філософії та СПН