ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

29 серпня – День пам’яті захисників України
1.jpg

Ця дата обрана не випадково. Саме в цей день у 2014 році російські війська розстріляли колони ук...

П'ятниця, 29 серпня 2025
Вітаємо з ювілеєм завідувачку кафедри ОТЗВ Наталію Макаренко!
3.jpg

29 серпня свій 65-річній ювілей відзначає завідувачка кафедри «Обладнання і технологій зва...

П'ятниця, 29 серпня 2025
Розклад занять для денної форми навчання
2.jpg

До уваги здобувачів освіти денної форми навчання! Розклад занять на 1-й семестр 2025/2026 навчал...

Четвер, 28 серпня 2025
На засіданні Вченої ради ДДМА
1.jpg

На серпневому засіданні Вченої ради Академії вирішені питання, які накопичились за літній період.

Четвер, 28 серпня 2025
Збільшено кількість бюджетних місць для спеціальностей особливої підтримки магістратури ДДМА
1.jpg

Гарна новина! Спільними зусиллями приймальної комісії та ректорату вдалося збільшити кількість б...

Середа, 27 серпня 2025

ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЯМ УКРАЇНИ

2.jpg

Під час виконання бойового завдання загинув випускник ДДМА Дмитро Савченко.

32-річний Дмитро Савченко загинув 15 липня 2022 року біля міста Бахмут Донецької області. Російські військові нанесли ракетний удар по позиціях українських захисників.

Захисник народився у Краматорську на Донеччині. Дуже любив готувати, мав багато друзів, а в дитинстві його називали «Сонцем» за щиру та добру посмішку. Хлопець закінчив магістратуру Донбаської державної машинобудівної академії за спеціальністю «Обробка металу тиском». Влаштувався на роботу на харківський завод «Турбоатом». Чоловіки по лінії батька були військовими, тому і хлопець не зволікав, хоч і мав проблеми зі здоров’ям. Після демобілізації повернувся на колишню роботу.

Однак, коли почалася російсько-українська війна у 2014-му році, на прохання батька повернувся до Краматорська. Там працював начальником відділу на підприємстві з продажу сільгосппродукції, різноманітних електронних пристроїв.

У 2020-му Дмитро одружився, але так і встиг завести дітей.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, боєць отримав повістку до військкомату. Через проблеми зі здоров’ям чоловіка записали в резерв. Місяць він чекав та кілька разів ходив просився добровольцем до війська. Зрештою його погодились мобілізувати.

Дмитро одразу потрапив на аеродром, служити у військах Протиповітряної оборони ЗСУ. Обіймав посаду водія-електрика, основним завданням їхнього підрозділу було перебазування радіолокаційних станцій, які показували зльоти літаків із російської території.

Під час служби Дмитро відкрив у собі талант кулінара: весь час із задоволенням готував для підрозділу та підіймав побратимам бойовий дух.

Підрозділ займався охороною території від нападу противника, саме під час чергування Дмитро і загинув від ракетного обстрілу.

Поховали Героя на військовому цвинтарі у Дніпрі.

У Дмитра залишилися батько і дружина.

Вічна Слава Герою!


На сторінці «Герої війни» ми вшановуємо пам’ять випускників і студентів ДДМА, які полягли за Україну.