ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЯМ УКРАЇНИ
2.jpg

Під час виконання бойового завдання загинув випускник ДДМА Дмитро Савченко.

Вівторок, 20 травня 2025
Змагання Кубка України з програмування тривають
2.jpg

Після півторамісячної паузи поновилися змагання Кубка України з програмування. Завдання третього...

Понеділок, 19 травня 2025
17 травня – День науки в Україні
2.jpg

Шановні науковці Академії! Щиро вітаємо вас із Днем науки! Завдяки вам активна наукова робота в ...

П'ятниця, 16 травня 2025
58-е місце в рейтингу українських університетів за показниками Scopus
1.jpg

Освіта.ua оприлюднено щорічний рейтинг закладів вищої освіти України за показниками даних науком...

П'ятниця, 16 травня 2025
Із Днем вишиванки
1.jpg

Українська вишиванка – це гордість нашого народу, а її візерунки розповідають давню історію. При...

Четвер, 15 травня 2025

ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЯМ УКРАЇНИ

2.jpg

Під час виконання бойового завдання загинув випускник ДДМА Дмитро Савченко.

32-річний Дмитро Савченко загинув 15 липня 2022 року біля міста Бахмут Донецької області. Російські військові нанесли ракетний удар по позиціях українських захисників.

Захисник народився у Краматорську на Донеччині. Дуже любив готувати, мав багато друзів, а в дитинстві його називали «Сонцем» за щиру та добру посмішку. Хлопець закінчив магістратуру Донбаської державної машинобудівної академії за спеціальністю «Обробка металу тиском». Влаштувався на роботу на харківський завод «Турбоатом». Чоловіки по лінії батька були військовими, тому і хлопець не зволікав, хоч і мав проблеми зі здоров’ям. Після демобілізації повернувся на колишню роботу.

Однак, коли почалася російсько-українська війна у 2014-му році, на прохання батька повернувся до Краматорська. Там працював начальником відділу на підприємстві з продажу сільгосппродукції, різноманітних електронних пристроїв.

У 2020-му Дмитро одружився, але так і встиг завести дітей.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, боєць отримав повістку до військкомату. Через проблеми зі здоров’ям чоловіка записали в резерв. Місяць він чекав та кілька разів ходив просився добровольцем до війська. Зрештою його погодились мобілізувати.

Дмитро одразу потрапив на аеродром, служити у військах Протиповітряної оборони ЗСУ. Обіймав посаду водія-електрика, основним завданням їхнього підрозділу було перебазування радіолокаційних станцій, які показували зльоти літаків із російської території.

Під час служби Дмитро відкрив у собі талант кулінара: весь час із задоволенням готував для підрозділу та підіймав побратимам бойовий дух.

Підрозділ займався охороною території від нападу противника, саме під час чергування Дмитро і загинув від ракетного обстрілу.

Поховали Героя на військовому цвинтарі у Дніпрі.

У Дмитра залишилися батько і дружина.

Вічна Слава Герою!


На сторінці «Герої війни» ми вшановуємо пам’ять випускників і студентів ДДМА, які полягли за Україну.