ENG
  • Ученість — солодкий плід гіркого коріння.

  • Доклади серця свого до навчання і вуха свої до розумних слів

  • Вчись не для того, щоб знати більше, а для того, щоб знати краще.

  • Важлива не кількість знань, а якість їх.

  • Є тільки одне благо - знання й тільки одне зло - неуцтво.

  • Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність.

  • Бич людини - це уявлюване знання.

  • Знання - сила.

  • Знання - знаряддя, а не ціль.

  • Запам'ятовувати вміє той, хто вміє бути уважним.

Донбаська державна
машинобудівна академія

Останні новини

Вітаємо ювілярів!
uvil.jpg

Ректорат, профком і медіагрупа «Академія» щиро вітають ювілярів червня 2025 року:

Четвер, 03 липня 2025
Гарного відпочинку і літніх канікул!
1.jpg

За лічені дні студенти підуть на канікули, а викладачі і співробітники у заслужені відпустки. Пі...

Четвер, 03 липня 2025
Реєстрація електронних кабінетів вступників у магістратуру
2.jpg

1 липня розпочалася реєстрація електронних кабінетів, необхідних для подання заяв про вступ у ма...

Середа, 02 липня 2025
Розпочалася реєстрація е-кабінетів вступників на програми бакалавра
1.jpg

1 липня розпочалася робота сервісу створення електронних кабінетів для вступників до закладів ви...

Вівторок, 01 липня 2025
Призери Міжнародної студентської олімпіади IT-Universe–2025 отримали нагороди
1.jpg

Як ми вже повідомляли, чотири здобувачі вищої освіти спеціальностей «Системний аналіз та н...

Понеділок, 30 червня 2025

Старовинна легенда про українську мову, яку наші бабусі розповідали дітям

3.jpg

Ділив Бог між народами землю і дарував їм мови. Роздав усе, що мав, і сів відпочивати. Аж тут пізно ввечері приходять козаки. Розуміють, що запізнилися. Високі, вусаті, чуби вітер розвіває – стали і мовчать.

– Де ж ви були, коли я всіх кликав? – запитує.

Боже, вони від бусурманів світ захищали.

– Залишив я трохи землі для себе, – каже Господь. – Дарую цю землю вам, козаки.

І подарував нашим предкам Україну.

А мову? Не будуть козаки щасливі німими.

– Подарую їм свою мову, нехай розмовляють. А я буду завжди літати поруч і щебетати.

Кажуть, саме з того часу українську мову і стали називати солов’їною.